Кримінальна відповідальність за дроп-рахунки
Норми звірено з офіційними текстами законів:
З 15 листопада 2026 року кримінальна відповідальність за дроп-рахунки настає, якщо картку чи доступ передано, щоб інші вчинили кримінальне правопорушення.
Чи є кримінальна відповідальність за дроп-рахунки
Так, з 15 листопада 2026 року кримінальна відповідальність за дроп-рахунки є: нова стаття 200-1 Кримінального кодексу України карає того, хто передав картку чи доступ до рахунку, щоб інші особи вчинили шахрайство або інше кримінальне правопорушення. За першу передачу власної картки передбачено штраф, за повторну передачу чи дії з чужими картками — також позбавлення волі. Передачу без такої мети або вчинену до 15 листопада 2026 року за цією статтею не оцінюють. «Дроп-рахунком» у побуті називають картку чи рахунок, які власник віддав у користування стороннім людям.
За що карають того, хто передав свою картку
Частина перша статті 200-1 карає передачу платіжного інструменту чи індивідуальної облікової інформації, а також надання доступу до них, до банківського або платіжного рахунку чи електронного гаманця. Покарання — штраф від трьохсот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Діяння з таким покаранням Кодекс відносить до кримінальних проступків, а не до злочинів. Неоподатковуваний мінімум доходів громадян — розрахункова величина, розмір якої для норм інших законів встановлює Податковий кодекс України.
Платіжний інструмент і облікову інформацію стаття 200-1 вживає у значеннях Закону «Про платіжні послуги». Платіжна картка за ним є платіжним інструментом, а індивідуальна облікова інформація — це набір інформації, який надавач платіжних послуг дає користувачеві для автентифікації.
Такі дії карають, якщо їх вчинено з метою, щоб інші особи вчинили шахрайство чи інше кримінальне правопорушення. Відповідальність за цією статтею настає для тих, кому до вчинення правопорушення виповнилося шістнадцять років.
Що буде, якщо ви не знали, для чого потрібна картка
Передача картки чи доступу без мети, якої вимагає стаття 200-1, під частину першу не підпадає.
Мета належить до обставин, які в кримінальному провадженні підлягають доказуванню. За Кримінальним процесуальним кодексом України обов’язок доказувати їх покладено на слідчого і прокурора. Ніхто не зобов’язаний доводити свою невинуватість, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Що загрожує за чужі картки і за повторну передачу
Частина друга стосується платіжних інструментів та облікової інформації іншої особи. Вона карає їх одержання, придбання, зберігання чи інше набуття, отримання доступу до них або до рахунку чи електронного гаманця, їх передачу чи збут, а також перевезення чужого платіжного інструменту. Мета потрібна й тут: шахрайство або інше кримінальне правопорушення. За це передбачено штраф від трьох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів, або обмеження волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на строк від двох до чотирьох років.
Частина третя охоплює дії, передбачені частиною першою або другою, якщо їх вчинено повторно або організованою групою. За них призначають штраф від п’яти тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів або позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років. Під неї підпадає й передача власної картки, вчинена повторно.
Повторністю Кодекс визнає вчинення двох або більше кримінальних правопорушень, передбачених тією самою статтею або частиною статті. Повторності немає, якщо за раніше вчинене людину звільнено від кримінальної відповідальності, якщо судимість погашено або знято, а також після відбуття покарання за кримінальний проступок.
Привласнення, викрадення платіжного інструменту чи заволодіння ним шляхом обману або зловживання довірою карає стаття 200 Кодексу.
Чи карають за картку, передану до 15 листопада 2026 року
За статтею 200-1 оцінюють передачу картки чи доступу, вчинену з 15 листопада 2026 року. Передачу, вчинену раніше, оцінюють за нормами Кодексу, чинними на той час. Нову передачу або нове надання доступу з 15 листопада 2026 року оцінюють за статтею 200-1 і тоді, коли співпраця почалася раніше. Закон, що встановлює кримінальну протиправність діяння, не має зворотної дії в часі, а часом вчинення вважають час самої дії.
Що робити, якщо картку вже передано, і чи звільнять від відповідальності
Частина четверта статті 200-1 звільняє від кримінальної відповідальності того, хто вперше вчинив правопорушення, передбачене частиною першою, якщо виконано дві умови:
- до повідомлення про підозру в цьому правопорушенні людина добровільно повідомила про те, що сталося, орган, службова особа якого наділена правом повідомляти про підозру;
- вона активно сприяла розкриттю та припиненню кримінального правопорушення, яке інші особи вчинили з використанням її платіжного інструменту, облікової інформації, рахунку чи електронного гаманця.
На частину другу і на повторні дії ця підстава не поширюється.
Повідомлення про підозру складає прокурор, а за погодженням із ним — слідчий або, щодо кримінального проступку, дізнавач. За загальним правилом кримінальні правопорушення розслідують слідчі органів Національної поліції. Провадження за статтею 200-1 веде слідчий органу, який почав розслідування або до підслідності якого належить правопорушення, вчинене з використанням переданої картки чи доступу. Слідчий і прокурор зобов’язані прийняти та зареєструвати заяву про кримінальне правопорушення, відмова не допускається.
У роз’ясненні Національної поліції, яке Міністерство внутрішніх справ оприлюднило 2024 року, ще до появи статті 200-1, тим, хто вже давав свій рахунок у користування, радять припинити співпрацю, звернутися до кіберполіції та до банку.
Звільняє від кримінальної відповідальності виключно суд: якщо підстави встановлено під час досудового розслідування і підозрюваний згоден, прокурор складає клопотання і надсилає його до суду. Підозрюваний має право заперечити, і тоді розслідування та судовий розгляд проводять у загальному порядку.
Чи треба йти на виклик слідчого і які права ви маєте на допиті
Свідок зобов’язаний прибути за викликом до слідчого чи прокурора. Дізнавач під час дізнання має повноваження слідчого. Підозрюваний теж зобов’язаний прибути, а якщо не може прибути в призначений строк, — заздалегідь повідомити про це. Викликати можуть, зокрема, повісткою, яку вручають або надсилають поштою чи електронною поштою, і телефоном. У повістці повинно бути зазначено процесуальний статус викликаної особи. Якщо викликаний у встановленому порядку свідок чи підозрюваний не з’явився без поважних причин або не повідомив про причини, на нього накладається грошове стягнення і до нього може бути застосовано привід.
Свідок має право користуватися під час давання показань правовою допомогою адвоката і відмовитися давати показання щодо себе, які можуть стати підставою для підозри чи обвинувачення. За Конституцією України особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе.
Підозрюваний має право знати, у вчиненні якого кримінального правопорушення його підозрюють, і на першу вимогу мати захисника та зустріч із ним до першого допиту. Він має право не говорити нічого з приводу підозри й у будь-який момент відмовитися відповідати. Про ці права підозрюваному зобов’язані невідкладно повідомити.
Як призначають штраф і чи буде судимість
Штраф накладає суд. За частиною першою статті 200-1 він визначає розмір у її межах з урахуванням майнового стану винного і може призначити штраф із розстрочкою виплати частинами на строк до одного року.
Якщо за правопорушення передбачено основне покарання у виді штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів, призначений штраф не може бути меншим за розмір завданої майнової шкоди або отриманого доходу; за частиною третьою штраф починається з п’яти тисяч. Виняток суд може зробити для виконавця, підбурювача чи пособника, роль якого у вчиненому в співучасті правопорушенні незначна. Несплачений штраф за частиною першою, якщо підстав для розстрочки немає, суд замінює громадськими або виправними роботами.
Судимість людина має з дня, коли обвинувальний вирок набрав законної сили. Засуджені за кримінальний проступок визнаються такими, що не мають судимості, після відбуття покарання, а діяння за частиною першою є кримінальним проступком.
Що зібрати до розмови з адвокатом
- Виписка за рахунком за час, коли карткою користувалися інші люди.
- Листування з людиною, якій передано картку чи доступ, і оголошення, з якого все почалося.
- Дата передачі картки, даних для входу чи телефона з банківським застосунком: до 15 листопада 2026 року чи з цієї дати.
- Чия це картка чи рахунок, ваші власні чи іншої людини, і чи це перша така передача.
- Повістка, повідомлення про підозру та інші документи від слідчого, дізнавача чи прокурора, якщо вони є.
- Чи повідомляли ви вже слідчого, дізнавача або прокурора про те, що сталося, і коли.
Адвокат може оцінити, чи є у ваших діях мета, якої вимагає стаття 200-1, чи застосовна частина четверта про звільнення і як повідомити, щоб її умови було виконано. Він також може бути з вами на допиті.
На чому це ґрунтується
Статті 4, 5, 12, 22, 32, 44, 53, 88, 89, стаття 200 з приміткою і стаття 200-1 Кримінального кодексу України. Підпункт 2 пункту 1 і пункт 2 Закону від 28 жовтня 2026 року № 5038-IX. Статті 17, 18, 40-1, 42, 66, 91, 92, 135, 137, 139, 214, 216, 276, 277, 285, 286 і 298-4 Кримінального процесуального кодексу України. Пункти 13, 20, 56 і 63 частини першої статті 1 Закону «Про платіжні послуги». Статті 58, 62 і 63 Конституції України. Пункт 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового кодексу України. Текст перевірено 17 листопада 2026 року.